Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у червні 2021 року – НААН України

Назад до думок експертів

В Україні вже розпочалося збирання ранніх зернових культур, зокрема ячменю озимого, і перші підсумки важкої праці аграріїв свідчать про доволі обнадійливі результати, незважаючи на безліч лімітуючих факторів, які супроводжували довгий процес вирощування озимини в поточному році. Найбільш складними видалися останні дні травня та перша половина червня, коли за цей час випала надзвичайно велика кількість опадів, що зумовило часткове вилягання озимих зернових культур та розвиток у посівах хвороб рослин. Саме ці два чинники на сьогоднішній день є найважливішими обмежувачами врожаю зерна пшениці та ячменю озимих, здатних вплинути на рівень валових зборів як у конкретному сільськогосподарському підприємстві, так і державі в цілому. І зовсім песимістичний сценарій – це дощова погода впродовж збирання врожаю, що може суттєво посилити негативний вплив вилягання посівів, зумовити подальший розвиток хвороб колоса, проростання зерна на пні і тим самим призвести до зниження врожаю щонайменше на 20-30%. Але це лише можливі прогнози розвитку тих чи інших подій, які не завжди справджуються, а в умовах поточного року після такої кількості опадів тривала дощова погода найближчим часом просто малоймовірна, хоча і не виключаються короткочасні локальні зливи різної інтенсивності.

Разом з тим, на полях дозріває гарний урожай ранніх зернових культур. І це не тільки озимі, але і ярі, передусім ячмінь та овес, які за відмінного зволоження ґрунту сформували потужну вегетативну масу й можуть забезпечити високі показники зернової продуктивності, які будуть одними з кращих за останні роки.

У третій декаді травня відзначалася підвищена температура повітря та опади різної інтенсивності, які часто супроводжувалися грозами, а місцями й градом. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах 15,1-21,3°С. В окремі дні максимальні температури повітря і поверхні ґрунту підвищувалися до 29,0°С та 57,2°С, а в нічний час знижувалися до 9,5°С та 9,3°С відповідно. Середня температура повітря склала 18,0°С, що було на 1,2 °С вище середньої багаторічної норми.

Опади спостерігалися переважно в другій половині декади. Середня їх кількість склала 15,2 мм, або на 2,8 мм менше від кліматичної норми. При цьому слід зазначити, що дощі випадали дуже нерівномірно, а тому їх частка місцями сягала близько 60 мм, тобто перевищувала середні багаторічні значення для травня. Середня відносна вологість повітря склала 64 %, що було дещо вище середньої багаторічної норми. В першій половині декади впродовж двох діб відмічалось зниження відносної вологості повітря до 30 % і менше, що свідчило про перші прояви повітряної посухи.

Загалом, у травні середня температура повітря виявилась близькою до середньої багаторічної (15,8 °С) і становила 15,9 °С. Середня кількість опадів склала 33,4 мм, або на 16,4 мм була меншою за кліматичну норму, хоча в окремих областях вона знаходилася на рівні середніх багаторічних показників і варіювала в межах 50–55 мм (рис. 1).

За останні 10 років більш холоднішою погода у травні була в 2016, 2017 та 2020 роках. Менше опадів випадало в 2013 та 2017 роках.

З початку відновлення весняної вегетації і на час завершення травня посівами озимих зернових культур було накопичено 436 °С ефективних, вище +5 °С, температур повітря при середній багаторічній сумі 453 °С.

В останні дні календарної весни запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами озимих зернових культур характеризувалися як достатні та задовільні і становили переважно 88–128 мм.

Обстеження полів пшениці озимої в цей час показало, що на більшості посівних площ рослини знаходилися у фазі цвітіння – початку формування зернівки. Найкращий морфофізіологічний стан пшениці озимої відзначався на посівах після чорного пару, де рослини сформували в середньому 1,5–2,5 шт. продуктивних пагонів, мали висоту 90–105 см і довжину колоса 8–11 см, який налічував 16–19 колосків. Після стерньових попередників та соняшнику рослини утворили в середньому по 1,1–1,7 шт. колосоносних стебел висотою 65–90 см. Довжина колоса залежно від сортових особливостей, поживного режиму ґрунту, попередників та строків сівби варіювала від 7 до 9 см, а кількість колосків у колосі налічувалась від 14 до 17 шт.

Загалом агрометеорологічні умови травня для вегетації озимих, ранніх ярих зернових та зернобобових культур були задовільні. Настання фенологічних фаз у рослин відмічалося з незначним запізненням або ж у строки, близькі до звичайних.

В перші дні червня відмічалася дощова і прохолодна погода. За цей час у багатьох регіонах випала місячна норма опадів, а місцями і більше, що на фоні шквальних вітрів в багатьох господарствах зумовило вилягання посівів ячменю та пшениці озимих і створило сприятливі умови для розвитку хвороб, таких як бура іржа, септоріоз та фузаріоз колосу. До речі, вилягання посівів озимих зернових культур – дуже небажане явище для аграріїв, яке може зумовити зниження маси 1000 зерен до 35%, призвести до проростання зерна в колосі та втрати його хлібопекарських властивостей, а також знизити темпи збирання врожаю та зменшити його величину як мінімум на 10–15%, а за несприятливих умов – навіть до 50%.

Якщо на початку першої декади червня середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 11,1–16,3 °С, то в другій половині звітного періоду відбулося поступове підвищення середньодобових температурних показників до 16,8–18,7 °С. У світлий час доби температура повітря зростала до 25,3 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 48,8 °С; в нічний час знижувалася відповідно до 10,2 °С та 9,8 °С.

Середня за декаду температура повітря склала 15,3 °С, що виявилося на 3,3 °С нижче в порівнянні з середньою багаторічною нормою (рис. 2).

Кількість опадів – 117,3 мм, або майже 700 % від нормативних значень для даного календарного терміну. Більше того, в окремих областях (наприклад, у Дніпропетровській) середня кількість опадів за цей час склала більше 160 мм.

Середня відносна вологість повітря за декаду була дуже високою і становила 84 %, що на 25 % перевищувало кліматичну норму.

На завершення першої декади червня запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимими зерновими культурами більш ніж у півтора рази перевищували середні багаторічні показники і становили 131–146 мм.

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що рослини ранніх строків сівби, особливо ранньостиглих сортів, знаходилися на початку молочної стиглості зерна; на решті посівів – завершували формування зернівки.

Фітосанітарний стан більшості посівів озимих зернових культур характеризувався як задовільний, але відмічалося поступове збільшення кількості уражених рослин хворобами, що без проведення вчасного хімічного захисту неодмінно матиме негативний вплив на величину їх зернової продуктивності.

У другій декаді червня спостерігалась переважно тепла, з частими опадами та шквалистими вітрами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 17,5–22,8 °С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 28,1 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 46,3 °С. В нічний час температура повітря та поверхні ґрунту знижувалася відповідно до 12,5 та 12,6 °С. Середня температура повітря за декаду становила 20,1 °С, що було на 1,5 °С вище в порівнянні з середньою багаторічною нормою.

Кількість опадів різної інтенсивності, які відмічалися впродовж декади майже щодня, склала 46,7 мм, або на 20,7 мм була більшою в порівнянні з кліматичною нормою. Така значна кількість атмосферної вологи в даний календарний проміжок часу спостерігалася вперше за останні 10 років (рис. 3).

Середня відносна вологість повітря також виявилась достатньо високою, становила 78 % і на 14 % перевищувала середні багаторічні показники.

На завершення другої декади червня під посівами озимих зернових культур запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту були достатніми та навіть надлишковими, вдвічі перевищували середні багаторічні показники і становили 141–175 мм.

Проведені обстеження посівів пшениці озимої в останні дні декади засвідчили, що рослини, розміщені після кращих попередників (чорний пар та горох), знаходилися у фазі молочної стиглості зерна. На посівах ранніх строків сівби у окремих сортів зернівка мала тістоподібну консистенцію, що свідчило про завершення наливу зерна і поступовий перехід до його воскової і повної стиглості.

Після дощів та сильних вітрів, які місцями супроводжувалися також і градом, величина полеглих посівів пшениці та ячменю озимих дещо збільшилася, що безумовно позначиться на темпах збиральних робіт, кількості та якості вирощеного врожаю. В найбільш значних масштабах це явище проявилося на посівах озимини, що розміщується по кращих та удобрених попередниках, де її сівба проводилася в ранні та оптимальні строки.

Упродовж третьої декади червня утримувалася дуже тепла з помірною кількістю опадів погода, переважали дощі у вигляді інтенсивних злив, що супроводжувалися шквальним вітром, а місцями й градом. Якщо на початку декади середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 24,2–26,3 °С, то в другій її половині дещо похолодало, температурні показники знизилися до 22,2–23,7 °С. Максимальна температура повітря та поверхні ґрунту зростала до 33,2 °С і 56,3 °С, а мінімальна – знижувалася до 19,2 °С і 19,8 °С відповідно.

Середня температура повітря за декаду склала 24,3 °С, що було на 4,2 °С вище середньої багаторічної норми і відмічалося за останні 10 років в цей час лише вдруге. Дещо тепліше було лише в третій декаді червня 2016 р. (рис. 4).

Такий тепловий режим суттєво прискорив розвиток рослин озимих зернових культур, зокрема дозрівання ячменю озимого, та на фоні підвищеної вологості повітря сприяв розповсюдженню хвороб в посівах.

Середня кількість опадів за декаду склала 17,9 мм, що лише на 1,9 мм перевищувало середню багаторічну норму. Середня відносна вологість повітря становила 67 % і була дещо більшою від нормативних значень для даного календарного проміжку часу.

Загалом, погодні умови червня п.р. виявилися надзвичайно своєрідними, якщо не унікальними, в плані кількості опадів за такий відносно короткий календарний період. За місяць випало в середньому близько 182 мм опадів, що більш ніж втричі більше від середньої багаторічної норми (рис. 5).

Це вперше спостерігалося не тільки за останні 10 років, але й за весь час спостережень, починаючи із 1944 року. Відносно близькою до цього показника була кількість опадів у червні 2014 р. (140 мм), 2001 р. (148,7 мм) та 1977 р. (134 мм). Більше того, за перший літній місяць цього року випало більше половини річної кількості опадів, які відмічалися в 2020 році.

Не менш цікавим видався і температурний режим. Середня температура повітря за червень склала 19,9 °С, що було на 0,8 °С вище середньої багаторічної норми, але нижче від тих температурних показників, які відмічалися у цей час принаймні впродовж останніх шести років. За минулі 10 років лише в 2014 р. у цьому місяці було дещо холодніше (18,9 °С), ніж в аналогічний період 2021 року.

До цього слід додати, що з початку відновлення весняної вегетації і на завершення червня посівами озимини було накопичено 910 °С ефективних, вище +5 °С, температур повітря при середній багаторічній сумі 887 °С.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої як основної зернової культури в нашій країні показало, що в кінці червня на більшості площ рослини знаходилися в кінці молочної – на початку воскової стиглості зерна, що майже відповідало середнім багаторічним строкам настання даних фенологічних фаз. За попередніми даними, в умовах поточного року величина біологічного врожаю більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, може варіювати в середньому від 6,8 до 8,0 т/га; після непарових попередників – від 5,0 до 6,5 т/га. Проте, як відомо, господарський врожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10–15 %, а за несприятливих умов збирання різниця у кількості вирощеного і зібраного зерна може бути значно суттєвішою. Найбільший недобір зерна озимих зернових культур очікується на тих площах, де відмічається вилягання рослин та була суттєво порушена технологія вирощування культури на фоні несприятливих погодних умов. За попередніми розрахунками, початок повної стиглості зерна пшениці озимої слід очікувати в другій половині першої  на початку другої декад липня.

Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить, що рослини ячменю, пшениці і тритикале ярих перебувають у фазі колосіння (мають довжину колоса 7,9–8,7 см, а кількість зерен у колосі становить 19–24 шт.), а овес – у фазі викидання волоті. Рослини у посівах гороху сформували від 4 до 6 бобів/рослині з 4–5 зернами/бобі. Висота рослин ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса варіює від 83,7 до 104,8 см, кількість сформованих ними пагонів кущіння і вузлових коренів сягає 2,4–3,2 і 3,8–6,6 шт./рослину відповідно. У посівах ячменю та вівса відзначено незначні осередки пошкодження рослин п’явицею червоногрудою (звичайною). В цілому ж розвиток і поширення шкідників у посівах ярих зернових і зернобобових культур стримувала дещо прохолодна та волога погода, яка призводить до локального прояву листкових хвороб (а в окремих випадках і колоса) на недостатньо стійких сортах.

Моніторингове обстеження посівів і оцінка морфобіологічного стану кукурудзи та соняшника показали значний вплив агротехнологічних заходів і гідротермічних умов на динаміку ростових процесів культур. Так, рослини соняшника залежно від строку сівби та гібриду знаходяться у фазі розвитку від 3–5 пар листків до фази зірочки, маючи висоту 19–27 та 52–68 см відповідно. Рослини кукурудзи за надраннього строку сівби (друга декади квітня) мають висоту 126,0–135,0 см та сформували по 14–15 шт. зелених листків на рослині, за оптимального строку (третя декада квітня) – мають висоту рослин 102,0–134,0 см, сформували по 12−15 шт. листків на рослині, за пізнього строку сівби (перша декада травня) – 92,0–120,0 см та 12–14 шт. листків на рослині. У рослин гібридів кукурудзи всіх строків сівби відзначено засихання 1−2 листків. Порівняно до минулого року внаслідок прохолодної погоди квітня – травня відзначено незначне відставання рослин кукурудзи всіх строків сівби всіх груп стиглості за висотою та площею листкового апарату.

Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан гібридів кукурудзи та соняшника всіх строків сівби можна характеризувати як добрий. При цьому на посівах пізніх строків сівби, де ці агрозаходи провести ще не запізно, бажано здійснити позакореневе підживлення рослин азотно-мікроелементними препаратами та зробити міжрядний обробіток ґрунту для знищення бур’янів та поліпшення аерації поверхневого шару.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України https://www.apk-inform.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту