Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

ПІД УДАРОМ СТИХІЇ

Назад до думок експертів

Кліматичні зони мігрують на північ. Спека та посухи стають усе відчутнішими. Зміни клімату в Україні змусять фермерів пристосуватися та шукати страхові рішення. Синоптики попереджають – усе тільки починається.

Мiграцiя клiматичних зон на пiвнiч
 
Україна складається з трьох агрокліматичних зон: Степ, Лісостеп, Полісся. Така класифікація була проведена за співвідношенням кількості опадів до кількості накопиченого тепла. Тепер же, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла, ці агрокліматичні зони зміщуються.

За даними синоптиків, вони поступово мігрують на північ. Підвищення температури на 1°С зсуває межу агрокліматичних зон в середньому на 100 км на північ. А температура зросла на цілих 2°С! Тож межа кліматичних зон змістилася на цілих 200 км.

Звичайно, це не означає, що в наших широтах скоро ростимуть пальми, оливкові дерева чи кактуси. Проте умови для культивув ання звичних українцям культур значно погіршаться.

Практично зникає зона Полісся – зона достатнього зволоження й не таких високих температур. Нині ця зона теплішає швидше за південь.

До                         Після                                                                                                                                        

Тобто, якщо Кіровоградська область раніше відносилася до Північного степу (зона посушлива, дуже спекотна), то зараз її можна віднести до Південного степу (дуже посушлива, спекотна) – зони, до якої раніше належали Херсон, Запоріжжя й Одеса. Кіровоградщина ж за кліматичними показниками стає такою, якою 30 років тому була Херсонщина.

А Херсонщина в свою чергу наразі не має аналогу в країні. По сумі температур вона вже ближча до сухих субтропіків.

Та кількість тепла, які отримують Херсонська, а також південні частини Запорізької та Миколаївської областей, уже дозволяє вирощувати такі теплолюбні культури як рис чи бавовник.

Сонячнi аномалії

Збільшилася кількість аномалій. Різкі коливання температур та погодні лиха. «Температура зростає в усіх регіонах: менше на екваторі, більше — у високих широтах. Україна через своє географічне положення є досить чутливою до зміни клімату», — говорить начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

За останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла майже на 2 °С. За стандартом вона мала б бути 7,8 °С, а нині — 9,5 °С.

Відхилення від норми (1961–1990) середніх місячних температур повітря за період 1991–2017:


Значно зросла кількість днів із надзвичайно високими температурами, так званими «хвилями тепла», коли температура повітря вдень перевищує 30‑35 °С.

Східну Європу, зокрема й Україну чекатимуть різкі коливання температури: від сильних морозів узимку — до сильної спеки влітку. При цьому перехідний весняний період буде дуже коротким. На погоду скаржаться не лише фермери з півдня, аномальні спека та посуха стають притаманними й іншим регіонам. 

Від незвичної для України погоди страждають навіть, здавалося б, стійкі до посухи та спеки кукурудза та соняшник. А традиційні для нас пшениця чи ячмінь дають дуже погані врожаї.

Фермери не вважають такі погодні зміни глобальними чи катастрофічними. Утім, синоптики наполягають: клімат таки змінюється. І доволі серйозними темпами…

 

Карл Гутброд,
Швейцарський клiматолог, генеральний директор сервісу прогнозу погоди Meteoblue:

– Весни будуть «маленькими». І це вже відбувається, хоч і повільно. Не обов’язково щороку і всюди, але відбувається. Це дуже-дуже повільний, але невідворотній процес.

 

Тетяна Адаменко,
Кліматолог, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру:

– 30 років тому на Херсонщині посушливих днів було 30-40, а нині – 60-70! На Львівщині +30 °С колись взагалі було дивним. А нині таких днів – 10-20 за літо. Це досить значні підвищення. Через них починаються незворотні зміни клімату.

 

Олег Трубілов,
ТОВ АФ Батьківщина (ПрАТ Аграрний дім), Запорізька область:

– Це найгірша погода за останні 15 років для вирощування зернових і соняшника! Понад 3 місяці не було опадів! Це потужна посуха. Умови для вирощування дуже тяжкі. Висока температура трималася з середини квітня до липня. Це були нетипово спекотні дні для цього періоду.

 

Володимир Сіренко,
ПАТ Ульяновське, Харківська область:

– Велика нестача вологи і висока температура. Це суттєво вплинуло на врожай кукурудзи.

 

Олександр Яковлєв,
агрофірма Евріка, Одеська область:

– Попередній рік був достатньо важким для аграріїв. Ми не отримали запланованого врожаю. Зокрема по пшениці в нас вийшло близько 6,5 тонн з гектара. Близько 5,7 тонн – по озимому ячменю, а по соняшнику – трохи більше 2 тонн з гектара. То засухи, то дощі, то тепла зима, то холодна. Це не наслідок глобального потепління. Так траплялося й раніше.

Попри рекордні врожаї зернових Україна за останні 5 років все частіше стикається з такими негараздами, як посуха, затяжні періоди спеки, град чи то ж опади в період жнив. Але найголовніша загроза для с/г – все ж посуха.

Надалі, за прогнозом швейцарського кліматолога Гутброда, поля страждатимуть від посух, які подекуди триватимуть по кілька тижнів. Докучатимуть фермерам і стихії, зокрема – град.


 

«Межею безпечного землеробства вважають 700 мм річних опадів. Все, що нижче – несприятливі умови. В Україні, на жаль, середня кількість опадів – 568 мм на рік. Тобто щороку нам не вистачає понад 130 мм опадів. Температура в країні підвищилася, а кількість опадів – ні. От волога й випаровується швидше. Крім того, дуже важливо, коли саме та як йдуть опади. Наприклад, торік на Запоріжжі майже 90 днів не було дощів, а потім за 1,5 доби випала третина річної норми опадів. Користі від такого дощу також не було»

Тетяна Адаменко,Кліматолог, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру


 

Глобальний процес зміни клімату вже запущено. Народний метеоролог Леонід Горбань прогнозує у 2019-му повторення минулорічних погодних негараздів. Вони почнуться вже з квітневим різким потеплінням. «Потужні вітри і відсутність опадів будуть висушувати ґрунт», – каже фахівець. Так само посушливими й спекотними понад норму прогнозують травень, червень і липень.

В Укргідрометцентрі в точність довгострокових прогнозів не вірять. Кажуть, точно спрогнозувати погоду можна максимум на 10 днів. Ще менше прогнозам довіряють фермери: все, що анонсують на понад 3 дні, рідко справджується. Не дуже допомагають і народні прикмети.

Основні тенденції можна спрогнозувати. Трохи краще себе почуватимуть озимі культури. Але в цілому нічого хорошого фермерам очікувати не варто. В найближчі 10-20 років посуха для аграріїв буде проблемою №1. Фахівці радять відновлювати й розвивати зрошення. Інакше врожаї гинутимуть. Відтак, фермерам радять ставати гнучкішими й підстрахуватися фінансово.

Карл Гутброд радить фермерам придивлятися до культур, стійких до посух: зокрема кукурудзи та сорго. Крім того, життєво необхідно бачити чітку перспективу для свого бізнесу, враховуючи всі погодні ризики.


Карл Гутброд,
Швейцарський клiматолог, генеральний директор сервісу прогнозу погоди Meteoblue:

– Нинішні зміни клімату зможуть зашкодити посівам, тому що дво-тритижневі екстремальні періоди є досить шкідливими для них. Фермери вже можуть відчути ці явища – на власних полях і кишенях. Один рік може бути достатньо вологим, зі сприятливою погодою й відповідно хорошим врожаєм. А другий рік – посушливим із поганим врожаєм. Ці ризики варто страхувати. Тоді поганий врожай не стане катастрофою.

 

Тетяна Адаменко,
Кліматолог, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру:

– Раніше зернові могли вимерзати, випрівати тощо. Втрати озимих від холодних зим сягали 25-30%. Нині ж таке рідко трапляється. Востаннє у 2012-му році у південних областях. Зими стали м’якішими, а сама зима, як така, стала коротшою на місяць, тож втрати озимих суттєво зменшилися, або ж їх не має взагалі. Крім того, весняно-польові роботи починаються раніше, рослини розвиваються раніше. І зрештою отримують більше тепла для росту та врожаю. За 10-15 років богарне сільське господарство, особливо на півдні країни, стане дуже ризиковим, або й узагалі неможливим! Такі області як Херсонська, Запорізька, більша частина Одеської будуть потерпати від щорічних посух. Навіть минулого сезону в квітні-травні в Україні майже не було дощів, посіви озимої пшениці врятувала лише волога, яка залишилася після танення снігів у березні. Інакше нормального врожаю пшениці не було би.

Окрім традиційного страхування майбутніх врожаїв фермери мають можливість врятувати свою рентабельність ще на етапі посівної. Наприклад, завдяки програмі метеозахисту від провідного виробника насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин Syngenta.

В такому випадку за страховку не доведеться сплачувати окремо – достатньо лише купити пакет продуктів: насіння та засобів захисту рослин.

Фермери констатують: подібні компенсації від погодних негараздів неабияк підстрахували підприємства, даючи їм можливість профінансувати подальші польові роботи й таким чином уникнути серйозних збитків.

А планування подібних програм заздалегідь дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату.

Олександр Яковлєв, 
агрофірма Евріка, Одеська область:

– Для програми МетеоЗахист ми обрали три культури: озиму пшеницю, озимий ячмінь і соняшник. Площа – близько 1,5 тис. га. Це приємний бонус, який, власне, нічого не коштував підприємству. Варто лише купити продукт і оформити угоду. І воно того варте. Тим паче, що підприємство й так працює з Syngenta. Це дуже зручно. Якщо врожай хороший – ми всі в виграші. Якщо ж врожай не дуже – бонус по програмі МетеоЗахист дозволяє відшкодувати частину витрат. Тож ми тепер постійні клієнти цієї програми. Рекомендую спробувати й колегам.

 
Володимир Сіренко, 
ПАТ Ульяновське, Харківська область:

– На полях нині суттєво не вистачає вологи. Град також докучає, але не настільки як засуха. До прогнозів чи тих самих народних прикмет ставлюсь скептично, адже вони рідко справджуються. Тож працюємо по факту.

Минулого сезону ми отримали відшкодування від Syngenta обсягом 685 тис. грн. Це на площу в 1020 га. Ці гроші одразу зайшли на рахунок і ми змогли придбати за них добрива для майбутнього врожаю.

Олег Трубілов, 
ТОВ АФ Батьківщина (ПрАТ Аграрний дім), Запорізька область:

– Я приємно здивований результатами програми МетеоЗахист. У нас сума компенсації склала близько 4 млн грн. Це на третину покрило наші витрати на придбання засобів захисту рослин і насіння компанії Syngenta. І приємний бонус у програмі: ці гроші надійшли оперативно, під час жнив, коли треба було витрачатися на пальне. Тож ці гроші були дуже доречними. Наступного року ми однозначно будемо брати участь у програмі МетеоЗахист.

 
 
 

Як стати учасником програми МетеоЗахист?

Придбати і застосувати пакет із 2 або 3 препаратів Syngenta залежно від культури на площу від 200 га. Програма покриває вартість насіння і ЗЗР Syngenta без ПДВ до $60 на 1 га.

Вказати граничні рівні опадів і температури, відповідно до яких розраховуватиметься сума відшкодування, а також рівень покриття.

Отримати відшкодування. Якщо фактичні параметри опадів або температури виявляться гіршими, ніж граничні, — ви отримаєте повне або часткове відшкодування витрат на насіння і засоби захисту рослин компанії Syngenta.

Таким чином фермери можуть застрахувати свої інвестиції та майбутні врожаї від засухи під час цвітіння й наливу зерна, а також від надмірних опадів під час жнив.

Стати учасником

 

 

 

Карл Гутброд,
Швейцарський клiматолог, генеральний директор сервісу прогнозу погоди

Meteoblue:
— Погода не зміниться моментально та одразу екстремально… Я не думаю, що ми побачимо спеку в 40 градусів протягом декількох днів або тижнів поспіль. Не буде сухого періоду в два-три місяці без будь-яких опадів. Тому що в Україні ви маєте вплив Чорного моря.

Але нинішні зміни клімату все ж зможуть зашкодити посівам, тому що дво-тритижневі екстремальні періоди є досить шкідливими для посівів. Фермери вже можуть відчути ці явища — на власних полях і кишенях.

Поки що ми не бачимо принципових змін у структурі вирощуваних культур. Але вологи подекуди бракує. Фермери потребують зрошення і культур, стійких до посухи, зокрема кукурудзи та сорго.

Крім того, фермерам варто стати гнучкішими й підстрахуватися фінансово. Наприклад, один рік може бути достатньо вологи, сприятлива погода й відповідно хороший врожай. А другий рік буде посушливим із поганим врожаєм. Ці ризики варто страхувати. Тоді поганий врожай не стане катастрофою.

Попри всі прогнози, неврожаї все одно стаються раптово. Наприклад, у 2018 році в Центральній Європі була рекордна посуха. І фермери, які не є стійкими, які не мають резервів, зниження витрат, збанкрутують. Але ферми, які краще обладнані, зможуть пережити цю ситуацію.

Народний прогноз

Деякі українські фермери досі користуються альтернативними методами прогнозу змін клімату. Про їхню актуальніть судити ми не беремося, залишивши цю оцінку на розсуд читачів.

– Необхідно розділяти народні прикмети і погодні календарі з прив’язкою до свят. Останні в наших реаліях уже не працюють. А от народні, «дідівські» методи таки діють. Наприклад, варто придивлятися до сходу сонця. Якщо хмари грозові, буде дощ. Якщо сонце в імлі – скоро дощ. При заході сонця: якщо світило яскраве – на вітер і холод. Якщо зайшло за хмари – на дощ. Якщо хмари при цьому високо, то вже вночі. Якщо ж низько – то вдень. Важливий напрям вітру. Якщо з півночі – на похолодання, з півдня – на потепління. Зі сходу – на стабільну погоду, а із заходу – на дощ – розповідає народний прогнозист астролог Олександр Миронов.

https://landlord.ua

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту