Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ ЗЕРНА

Назад до думок експертів

У 2017 році обсяг виробництва зернових у країні досяг 64 млн тонн, з яких 26 млн тонн склало виробництво пшениці. Експорт пшениці невпинно росте: якщо у 2010/2011 році він складав  4 млн тонн, то у 2017/2018 році перевищував 16 млн тонн. Україна сьогодні входить у десятку найбільших світових виробників пшениці, а її зерновий сектор забезпечує засобами до гідного життя мільйони українців, зайнятих у сільському господарстві, млинарстві, транспорті, у банківській справі та у роздрібній торгівлі. 

Інвестиції у вирощування зернових та торгівлю можуть зіграти життєво важливу роль у вирішенні проблеми продовольчої безпеки. Очікується, що до 2030 року численність населення планети досягне  8,6 млрд осіб. До 2026 року для  задоволення світового попиту, що постійно зростає,  фермерам необхідно збільшити рекордні 761 тонну пшениці, вирощеної у 2016 році, приблизно до 821 тонни. Високоякісна пшениця як і раніше буде використовуватися для виробництва безлічі продуктів харчування – від хліба та печива до випічки та сухих сніданків, а зерно більш низької якості піде на виробництво тваринних кормів та біопалива.

Дмитро Приходько, економіст  Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), з 2011 по 2016 роки був керівником спільного проекту ФАО та Європейського банку реконструкції та розвитку  (ЄБРР) в Україні “Діалог з питань зернової політики”.

“Країни Північної Африки, в тому числі Єгипет, який є найбільшим світовим імпортером пшениці, мають обмежені можливості виробництва через дефіцит земельних та водних ресурсів. В перспективі світове співтовариство буде більше покладатися на експортерів зерна з Чорноморського регіону, таких як Росія, Україна та Румунія”, – стверджує він.

Інвестиції в політику, що сприяє розвитку зернової галузі

Різке збільшення виробництва української пшениці в 2011–2016 роках обумовлений більш сприятливими політичими умовами, які дозволили залучити нові інвестиції у агровиробництво та підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Заходи з регулювання цін на хліб та борошно, що використовувалися раніше, бюрократична тяганина у питаннях зберігання зерна, сертифікація експортних вантажоперевезень практично паралізували підприємницьку активність.

“До 2010 року я займалася підприємницькою діяльністю. У той час необхідно було мати документи з печаткою для кожного регіону України, тому для перевезення товарів потібно було підготувати велику кількість супровідних паперів”, – коментує Рутицька.

Крім того, з 2006 по 2011 роки Україна, побоюючись за свою продовольчу безпеку, щебільше обмежила експорт зернових. У 2011 році Інвестиційний центр ФАО та ЄБРР, з метою підвищення прозорості ринку зернових та галузевих заходів політики, почали роботу з організації конструктивного діалогу між державою та приватним сектором України, в тому числі з галузевими організаціями, що представляють фермерів , переробну промисловість та експортерів. За підсумками проведеного  ФАО та ЄБРР у 2010 році  ОГЛЯДУ ЗЕРНОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ці дві організації допомогли створити міжгалузеву Українську робочу групу з питань зернової галузі для вирішення питань регуляторної політики, які були перешкодою для розвитку виробництва, дотримання принципу прозорості та залучення інвестицій.

http://a7d.com.ua

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту