Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Насіннєвий сегмент України: в яких ринкових умовах працюватимемо?

Назад до думок експертів

Погода досить нелегкого 2020 року стала причиною суттєвого скорочення валового збору зернових культур як на товарні цілі, так і на насіннєві. Проаналізувавши статистику, можемо відзначити, що у 2020 році збільшення площ, на яких було вирощено посівний матеріал зернової групи, фіксується лише за трьома позиціями. Також є певні зміни у зовнішній торгівлі насінням. Проте, пропонуємо про все по порядку.

Насіння пшениці: скорочення площ майже в 1,4 рази

До Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал виробниками насіннєвого матеріалу було внесено відомості, що у 2020 році загальна площа, з якої було зібрано насіння пшениці, навіть не досягла 40 тис. га, тоді як у 2019 році складала майже 55 тис. га. Зокрема, посівний матеріал озимої пшениці було вирощено на 38,13 тис. га (52,7 тис. га у 2019 р.), з яких сорти м’якої зернової – на 38,1 тис. га (52,4 тис. га). Площа вирощування насіння ярої пшениці не змінилася і у 2020 році склала 1,7 тис. га (1,7 тис. га). Єдине, змінилося співвідношення насіння пшениці ярої м’якої та пшениці ярої твердої. Також незначне скорочення площ спостерігалося під насіннєвим тритикале – 223 га (335 га), в т.ч. озимим – 202 га (287 га).

Також у 2020 році помітне суттєве скорочення під насінням інших видів пшениці. Зокрема, площу пшениці м’якої (дворучки) було зменшено у 2,8 рази – з 87 тис. до 31 тис. га, а спельти – у 9 разів, зі 117 тис. га до лише 13 тис. га. Однак до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал у 2020 р. було внесено відомості про вирощування насіння пшениці полби. І хоч вказана площа є досить маленькою – лише 2 га, та у 2019 році подібних даних не фіксувалося зовсім.

Насіння ячменю: скорочення площ ледве не двократне

Ще більшим скорочення площ є під насіннєвим ячменем. Згідно з Реєстром сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, у 2020 році площу під вказаною культурою було скорочено більш як у 1,8 рази – до майже 12,5 тис. га. Зокрема, ячменем озимим на насіння було засіяно 5,1 тис. га, тоді як у 2019 році – 9,5 тис. га. Щодо ярого ячменю зафіксовано ще більше скорочення – 7,4 тис. га в 2020 р. проти 13,6 тис. га у 2019 р.

Нагадаємо, що у 2019 році українським виробникам вдалося наростити площі під насіннєвим ячменем, про що йдеться у статті «Переваги аграріїв у виборі сортів ячменю майже не змінюються – НАУ » .

Що щодо інших зернових?

Площа під ще однією стратегічно важливою для України зерновою культурою – кукурудзою – на насіннєві цілі у 2020 році дещо перевищила 21,2 тис. га, тоді як у 2019 році сягала практично 28 тис. га. І це з урахуванням того, що ключові міжнародні компанії-виробники насіння, і кукурудзи зокрема, останніми роками намагаються все більше локалізувати своє виробництво в Україні.

Якщо ж розглядати нішеві для нашої країни зернові культури, то за деякими також бачимо певне скорочення. Площа вирощування насіннєвого проса у 2020 році склала 739 га (783 га у 2019 р.), рису – лише 16,2 га (86 га).

Як і говорилося на початку, загалом під трьома зерновими культурами на насіннєві цілі відзначено зростання площ. Зрозуміло, що це також нішеві для України культури – жито, гречка та овес. І якщо під останніми двома площа зросла лише на 238 та 66 га відповідно, то площа під насіннєвою гречкою склала 1,8 тис. га, що майже на 600 га перевищило показник 2019 року.

Щодо зовнішньої торгівлі насінням…

Відповідно до даних митної служби України, у 2020 році обсяги імпорту насіння основних зернових культур значно знизилися. Більш-менш суттєві обсяги насіння закуповувалися лише з чотирьох культур: кукурудзи, пшениці, жита та ячменю. Загальний обсяг імпорту насіння вказаних культур сягнув 25,2 тис. тонн, що на 31% менше, ніж попереднього року (36,7 тис. тонн). У грошовому вираженні обсяги імпорту в 2020 р. знизилися лише на 20% – до 107,6 млн USD. Таким чином, імпортне насіння стало дорожчим.

Основну частку імпорту займає насіння кукурудзи – в середньому 92% у загальному обсязі закупівель названих культур в абсолютному вираженні та 97% від загальної вартості імпортованого насіння.

Основними постачальниками насіння кукурудзи до України стали Угорщина, Франція та Румунія, частка яких склала 32%, 26% та 16% відповідно. В поставках насіння інших зернових культур домінує Німеччина, звідки було завезено 65% імпортованого насіння пшениці, 57% насіння жита та 40% насіння ячменю.

Що стосується експорту насіння з України, то у 2020 р. поставки насіння вказаних чотирьох культур зменшилися на 25% у ваговому вираженні до показника 2019 р. і склали 11,9 тис. тонн проти майже 16 тис. тонн попереднього року. При цьому на 57% збільшилися поставки насіння кукурудзи, однак на 75% скоротився експорт насіння пшениці.

Позитивним фактором є збільшення виручки від експорту насіння, незважаючи на зменшення обсягів поставок. Валютна виручка від продажу насіння вказаних культур на зовнішні ринки у 2020 р. склала 16,8 млн USD, що на 28% перевищує показник 2019 р. (13,1 млн USD).

Основну частку в експорті, як у натуральному вираженні, так і у грошовому, за результатами 2020 р. склала кукурудза (66% та 79% відповідно). Середня вартість експортованого насіння кукурудзи у 2020 р. суттєво не змінилася, але висока частка цього насіння у загальному експорті привела до позитивного ефекту.

Що стосується географії постачання українського насіння зернових культур, то у 2020 р. близько 65% експортованого насіння кукурудзи було поставлено до Білорусі, 12% – до Румунії і 7% – до Молдови. Відповідно 15% припало на поставки до інших країн. Насіння пшениці експортувалося до Ізраїлю (59%) та Молдови (26%). Насіння жита постачалося виключно на ринок Білорусі, а насіння ячменю – до Азербайджану (51%) та Молдови (46%).

В цілому обсяги експорту українського насіння чотирьох основних зернових культур у 2020 р. в 2,1 рази поступаються обсягам імпорту в натуральному вираженні та у 6,4 рази – в грошовому. При цьому в 2019 р. різниця між витратами на закупівлю насіння та виручкою від його експорту складала 10,3 рази.

Фото Сюзани

«Як ми бачимо з офіційної статистики, внутрішній насіннєвий ринок України змінюється. Однак важливо, щоб ці зміни були не просто реакцією на наявні чинники. Треба прагнути, щоб галузь розвивалася динамічно, а нові умови не ставали неочікуваними викликами.

А отже, давайте разом детально проаналізуємо всі фактори впливу на формування українського ринку насіння. Для цього вже 11 березня Насіннєва асоціація України разом з АПК-Інформ проведуть щорічний захід Online Seed Forum – 2021 .

Ми запрошуємо всіх без винятку учасників аграрного та суміжних ринків безкоштовно приєднатися до нашої події. Фактично напередодні весняної посівної кампанії в режимі онлайн ми говоритимемо про головне. Всі останні тенденції розвитку ринку – з вуст аналітиків, експертів, представників влади та безпосередньо насінницького сегменту. Долучайтеся!» – закликала виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко .

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту