Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа: якщо в грудні ми побачимо, що фальсифікованої продукції в супермаркетах стало на 50% менше, значить робота виконана нормально

4 квітня набув чинності Закон України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, кормах, побічних продуктах тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин” (№2042). Цей документ Верховна Рада прийняла ще 18 травня минулого року, але основна частина його положень набирає чинності саме сьогодні. Про те, що зміниться в система контролю за безпекою продуктів і наскільки виробники виконують законодавство в цій сфері детальніше розповів голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа в інтерв’ю Українським Новинам. 
В чому принципові відмінності нової системи контролю безпеки в сфері харчових продуктів.

У нас є дві можливості – плановий і позаплановий контроль. В частині позапланового контролю, тобто за скаргою споживачів, які купують харчові продукти, на жаль, нічого не зміниться. Там достатньо складна процедура, яка передбачає погодження навіть з міністерством аграрної політики. І це може тривати 1-2 тижні. Коли скаржник розраховує на те, що вже мала відбутися перевірка, і є результат, ми ще тільки отримуємо згоду на її проведення. Це норма закону Про основи держаного контролю і нагляду в сфері господарської діяльності, і в цій частині все залишається без змін. 

У планових перевірках змінюється підхід. Стосовно ризик-орієнтованого контролю зараз передбачено для об’єктів високого ступеня ризику перевірку раз на 2 роки, для середнього ступеня ризику – раз на 3 роки, для низького – раз на 5 років. І, в принципі, це не відповідає ні європейській практиці, ні інших країн.

Ми проаналізували досвід наших литовських, данських колег і прийшли до висновку, що є три базові елементи, які визначають ступінь ризику. Перший – вид продукції, яким ти оперуєш: продукція тваринного походження – це вищий, а рослинного походження – нижчий ступінь. Другий – це вид діяльності: виробництво представляє собою вищий ступінь ризику, транспортування – нижчий. І третій – це результати попередніх перевірок. Якщо були виявлені невідповідності, то, відповідно, ступінь ризику збільшується. На основі цього формується бальна система, і за балами визначається періодичність контролю. Це розроблений нами проект постанови, який опублікований для обговорення і зараз проходить погодження.

Цей документ передбачає періодичність контролю від 1 разу на квартал і рідше. Це перша принципова зміна нового закону. Друга – це можливість проведення заходів планового контролю без попередження, бо в протилежному випадку є можливість підготуватися, і коли приїздить інспектор, вже все розчистили і все відповідає законодавству, а потім все знову стає, як і раніше. Тепер є можливість перевірки без попередження, і я думаю, вона буде об’єктивною. І третій блок, який ми внутрішньо запроваджуємо, і закон нам дає таке право – це здійснювати відео фіксацію. З 1 січня територіальні  органи вже забезпечені засобами відеофіксації, щоб потім можна було розібратися, хто правий, хто не правий, тому що я розумію, що в зв’язку з інтенсифікацією перевірок хвиля підніметься достатньо серйозна.

Ми вже почали  перевірки, десь із середини лютого, після того, як була опублікована постанова Кабміну про перелік органів державного нагляду, на які не поширюється мораторій. Крім того, в цьому році навіть по закону про основи державного контролю і нагляду сфера безпечності харчових продуктів виведена з-під дії мораторію, тобто, фактично вже за перший квартал цього року будуть якісь результати. Я думаю, що ми ближче до 10 квітня акумулюємо інформацію і опублікуємо інформацію про результати державного контролю і нагляду за 1 квартал. Фактично ми вже працюємо поза межами мораторію.

Чи багато ще підзаконних актів потрібно прийняти для реалізації всіх положень закону?

В нас всього 29 наказів міністерства і 11 постанов і розпоряджень Кабміну. Деякі документи вже прийняті, а схвалення деяких ми очікуємо протягом декількох наступних тижнів. Є ще блок внутрішньої організаційної роботи. Ми за підтримки проекту наближення законодавства в сфері санітарних і фітосанітарних заходів (це технічний проект Європейської Комісії) вже в пілотному режимі експлуатуємо внутрішню ІТ-систему проведення заходів державного нагляду і контролю, і на цьому тижні закінчиться введення реєстру операторів ринку в цю систему. Ми переходимо на ведення реєстру вже в рамках сучасних IT-рішень, що дозволятиме автоматично формувати план таких заходів відповідно до тих критеріїв ризику, які будуть затверджені. Постанова про критерії ризику ще також на стадії доопрацювання. Я думаю, що протягом декількох тижнів вся “нормативка”, яка стосується цього закону, буде прийнята.

Крім того, поки що ми працюємо по комплексному плану перевірок, який розміщений на сайті Державної регуляторної служби, який потрібно буде відкоригувати або узгодити з планом заходів державного нагляду й контролю по новому закону, який ми пізніше сформуємо.

Я думаю, що ця внутрішня робота буде проведена, і орієнтовано місяці через 1,5-2 ми розраховуємо на те, що будемо фактично здійснювати контроль по новому закону.

Чи вистачає коштів у бюджеті країни на пов’язані з реалізацією закону заходи?

В першу чергу – це інспекторська робота, а, отже – витрати на оплату праці. Ми забезпечені відповідно до тієї граничної чисельності, яка в нас є. Крім того, здійснюється індексація розміру заробітної плати, яка темпами навіть дещо випереджає рівень інфляції. Втім, великої черги бажаючих працювати, особливо в районах, немає. Відверто кажучи, навіть серед молоді, яка тільки-но отримала освіту.

Ми інтенсифікуємо роботу з університетами, щоб “підтягувати” молодих людей, але фактично зараз штат недоукомплектований до повних штатних розмірів, що дозволяє нам за рахунок економії коштів на оплату праці виплачувати певні надбавки і премії. Так, на рівні районів заробітна плата в інспекторів в середньому складає 6-7 тис. гривень. Це не космічна сума, але пристойна. Адже коли ми тільки почали працювати в службі, заробітна плата інспектора в районах була на рівні 1750 гривень. Зрозуміло, що говорити про якусь боротьбу з корупцією за такої оплати праці було надзвичайно важко.

Які ви бачите наслідки дії мораторію? Наскільки він погіршив ситуацію в сфері безпеки харчових продуктів?

Мораторій діяв з 2014 року по 2017 рік. Відсутність контролю і покарання розхолоджує. Якщо тебе ніхто не контролює, то для чого дотримуватись тих чи інших норм. Це неправильна логіка, але вона, на жаль, присутня в бізнес-середовищі. Та є свідомі бізнесмени, які дотримуються законодавства, навіть незважаючи на відсутність контролю. За моїми суб’єктивними оцінками, десь 20-25 % господарюючих суб’єктів з повагою ставляться до законодавства. І питання не тільки в тому, що це можливі наслідки і штрафи. Всі пам’ятають історію про отруєння рибою на ринку у Львові. Так ось, згідно судового рішення минулого тижня, людина, яка здійснювала реалізацію, отримала 2 роки умовно. Може це й не найжорсткіше покарання, але тут мова йде не лише про адміністративну відповідальність, а, у випадку масових харчових отруєнь, і про кримінальну відповідальність.

Приблизно половина підприємців дивиться, а чи буде мені щось за це, чи ні. Я хотів би сподіватися, що ця категорія операторів підтягне свої технологічні процеси. І мабуть десь 20-25% – це ті креативні люди, які завжди будуть шукати обхід чинних норм. Це реалії. Наше завдання – змусити  їх дотримуватись законодавства.

Я можу сказати за результатами позапланових заходів, які ми здійснювали за скаргами громадян в минулому році, проблеми є. Вони достатньо комплексні. Починаючи від медоглядів – або вони не проведені, або куплені медичні книжки, і так далі. За фактами спалахів у минулому році – в 25-30% випадках мова йде про те, що приходить хворий персонал, або хвора дитина в шкільний чи дошкільний заклад, і потім іде масовий спалах. Хоча більшою мірою це стосується отруєнь харчового характеру. І тут теж найрізноманітніші проблеми – інвентар, недостатнє розділення сировини і готової продукції, адже не повинні в одному холодильнику зберігатися сировина і готова продукція; температурний режим при зберіганні тощо. Але позапланові заходи не є показовими, тому що здійснюються тоді, коли вже є сигнал.

Як, на вашу думку, кількість скарг співвідноситься с реальними масштабами порушень, як багато безпідставних скарг?

Я думаю, що десь до 30-40% скарг можна вважати необґрунтованими, по рештах ми знаходимо порушення. Але якщо людина вважає, що права порушені, ми повинні перевірити. Та є також норма закону, яка передбачає, що за несуттєвого порушення, яке усувається в ході перевірки, штрафні санкції не стягуються. Адже кінцева мета полягає не в тому, щоб підприємець платив штрафи, а в тому, щоб він дотримувався вимог законодавства. Хочу звернути увагу, що базова вимога закону про безпечність і окремі показники якості, який був прийнятий ще в 2014 році і почав діяти з 2015 року, – це реєстрація потужностей. Всі оператори ринку харчових продуктів повинні зареєструвати потужності. Це один папірець, заповнив форму і за 10 днів тебе вносять до реєстру. Це свіже законодавство, тому і штрафи, відповідно, високі. Так, якщо потужність не зареєстрована, штрафні санкції сягають від 30 тис. гривень для суб’єкта підприємницької діяльності до 100 тис. гривень для юрособи, тому наполегливо рекомендую всім передивитися закони – і про державний контроль (№2042), і закон Про безпечність і окремі показники якості.

Чи можете виокремити категорію найбільш дисциплінованих гравців на ринку?

Як правило, це великі глобальні компанії, які дорожать репутацією, виходять на експортні ринки, тому мусять дотримуватись не лише вимог українського законодавства, а й вимог законодавства тієї країни, куди експортують – тобто, виходить подвійний контроль. Крім того, у компаній з іноземним капіталом своя політика менеджменту якості, і в деяких випадках їх внутрішні норми навіть жорсткіші, ніж норми вітчизняного законодавства.

Чи залишаються ще, на Вашу думку, “слабкі” місця в плані корупційних ризиків?

Я погоджуюся зі словами одного із колишніх грузинських прем’єрів, про рецепт боротьби з корупцією. Перше – це прозоре регулювання, друге – достойні зарплати і третє – невідворотність покарання. Ситуація з зарплатами поступово покращується, я в цьому плані не так песимістично дивлюся в майбутнє, як навіть півтора-два роки тому. Та й загальна політика в країні щодо оплати праці держслужбовцям буде продовжуватись.

Прозоре регулюванню певною мірою і від нас залежить. Коли бачимо якісь моменти – виправляємо. Наприклад, зараз на доопрацюванні удосконалення порядку проведення арбітражних фітосанітарних процедур – з відеофіксацією і забором трьох зразків, щоб господарюючий суб’єкт не мав ніяких претензій до результатів лабораторних досліджень. Ведемо діалог з бізнесом стосовно того, що при експорті іде подвійний контроль – спочатку офіційний лікар на підприємстві, де є продукція тваринного походження, потім регіональна служба контролю на кордоні.

На нормативному рівні працюємо, щоб познімати ці проблемні місця на рівні законодавства.  Третій напрямок – невідворотність покарання – це вже робота силового блоку. Навіть якщо подивитись на новини за минулий тиждень, була інформація про підозру в отриманні хабарів. Я бачу, що така робота проводиться нашими колегами і з МВС і СБУ досить активно, і я сподіваюсь, що це також матиме вплив на свідомість інспекторів.

Яких іще змін слід чекати до кінця року?

Ми починаємо працювати з експертами проектів технічної допомоги над підзаконними актами до закону про безпечність і гігієну кормів. Він був прийнятий в грудні минулого року. Там досить тривалий перехідний період – 2 роки, але, згідно з планом дій, всі нормативно-правові акти до цього закону мають бути схвалені до кінця року. Перехідний період такий тривалий тому що докорінно змінюється система реєстрації. Якщо зараз необхідно реєструвати всі корми, то ми переходимо до європейської системи реєстрації кормових добавок. Тобто, якщо ти виробляєш корм, який містить в собі лише зареєстровані кормові добавки, рецептуру ти вже можеш змінювати і не реєструвати додатково кожну  окрему взяту рецептуру корму. Це зменшує і фінансове, і  регуляторне навантаження на бізнес. До того ж, виробники, як правило, використовують ходові добавки, тому якщо хтось вже зареєстрував, то кожного разу окремо іншим виробникам кормів не треба буде реєструвати. Але в цьому питанні передбачена можливість визнання еквівалентності з іншими країнами, і для тих країн або об’єднань країн, щодо яких визнається еквівалентність, діє спрощена система реєстрації на основі тих реєстраційних посвідчень, тих матеріалів, які є в цих країнах. Це пріоритет на рівні підзаконних актів. На рівні законів ми проводимо такі достатньо інтенсивні робочі комунікації з бізнесом щодо узгодження редакції закону про інформацію для споживачів щодо властивостей харчових продуктів, котрий зареєстрований в парламенті, вже розглядався і був направлений на доопрацювання в аграрний комітет.

Сподіваюся, в форматі робочої групи в аграрному комітеті за тиждень-два або три буде можливість зареєструвати вже доопрацьовану редакцію і рухатися в напрямку схвалення. Він стосується багатьох дуже важливих для споживачів моментів, наприклад, коли дрібним шрифтом друкують інформацію про вміст продукції, яку ніхто прочитати не може, та інші моменти. І далі в наших пріоритетах – зміни або, можливо, нова редакція закону про ветеринарну медицину, який також буде адаптований до вимог європейських регламентів. Я гадаю, що технічна робота до кінця першого півріччя буде завершена, і буде можливість розглянути цей законопроект вже в 2 півріччі. Також в роботі нова редакція документу, який регулює умови імпорту продукції тваринного походження та багато іншого. Загалом це близько 60 документів в роботі відповідно до плану дій уряду на виконання угоди про асоціацію з ЄС лише на цей рік.

Які можете ще навести приклади випадків неправильного тлумачення інформації, що надходить від служби, та міфів на кшталт повної заборони продавати домашнє м’ясо чи молоко?

Взагалі є загальний міф, що в нас все погано і продукція не відповідає вимогам. Частково він має право на існування. Я думаю, що тут питання, перш за все, у фальсифікації продукції. Дійсно, є непоодинокі випадки, коли продукція, яка не повинна містити рослинні олії, містить їх. І ніхто не забороняє виробляти таку продукцію, але ти мусиш написати, що це не масло, а спред, і не вводити в оману споживача, який розраховує, що це масло. Це знущання над споживачем. І ми акцентуємо роботу наших територіальних органів, щоб і в рамках заходів державного контролю, і в рамках моніторингових досліджень, які ми почали проводити в минулому році і продовжимо в цьому, приділяти увагу цим питанням.

Вже чинний закон допоможе боротися з таким явищем?

В частині перевірок без попередження – так. Якщо в тебе на складі пальмова олія, якої не має бути в заявленій продукції, і ти її не встигаєш вивезти, то ти вже її нікуди не заховаєш.

В мене простий підхід – якщо в грудні ми зайдемо в супермаркети і побачимо, що цієї продукції стало на 50% менше, значить, робота виконана нормально. А якщо ми приходимо, і ситуація не змінилася, отже ми не зовсім коректно ставимося до виконання поставлених перед нами завдань.

https://ukranews.com