Форвардні контракти, як дзеркало довіри з боку інвесторів та партнерів

Бажання швидкої наживи в окремих учасників ринку зерна через зростання ціни на ринку може коштувати галузі втрати довіри міжнародних партнерів і мільярдних збитків. УЗА готує публічний перелік компаній, які відмовляються виконувати підписані контракти на постачання зерна.

Микола Горбачьов – Президент Української зернової асоціації 

Бажання швидкої наживи в окремих учасників ринку зерна через зростання ціни на ринку може відкинути цілу галузь на десятки років назад через втрату довіри до українського ринку у міжнародних партнерів.

Це призведе до дефіциту фінансів та ліквідності в першу чергу у самих агровиробників, та значного падіння виробництва та експорту зернових, олійних та продукції з них. Збитки галузі можуть сягнути мільярдів.

Україна сьогодні забезпечує продовольством 150 млн. людей у світі, ми постачаємо в інші країни в двічі більше зерна, аніж споживаємо самі.

Україна входить до ТОП-5 експортерів зерна у світі і до сьогодні сформувала імідж надійного постачальника, зокрема й тому, що не запроваджувала ніяких обмежень на експорт зерна під час пандемії коронавірусу, на відміну від інших країн.

Сьогодні Україна вирощує майже вдвічі більше зерна, аніж 20 чи навіть 10 років тому.

Як це стало можливим? Майже 30 років тому, сільське господарство було в стагнації, в аграріїв не було ні фінансів, ні сучасних засобів для того, щоб вирощувати зерно та розвиватися.Вихід був знайдений через прогресивно-компромісний механізм фінансування аграріїв покупцями зерна. Це дозволило залучити необхідні фінанси в галузь, а згодом підключити фінансування з боку банків.

З того часу, з’явилося багато сильних компаній – виробників зерна, середніх та малих фермерських господарств.

Проте покупці зерна, експортери, залишаються головними джерелами для фінансування аграріїв. Сьогодні вони забезпечують близько третини необхідних коштів для проведення посівної аграріями, та гарантовано купують весь надлишок, просовуючи українське збіжжя по всьому світу.

Весь цей доволі складний механізм фінансування галузі може бути зруйнований.

Причина – недобросовісне бажання деяких учасників зернового ринку – не виконувати укладені раніше контракти на постачання зерна через стрімке зростання цін.

Проблема на зерновому ринку

Ситуація на зерновому ринку України непроста. Свій внесок зробила як пандемія та карантинні обмеження, так і кліматичні умови.

Через примхи погоди врожай цьогоріч буде менший від показника минулого року, але його загальний обсяг понад 87 млн т не викликає занепокоєння.

Звісно, є регіони в Україні, де аграрії постраждали і майже втратили весь врожай через сувору засуху – це переважно південні області України.

Інші ж регіони не зазнали значних втрат. Зменшення показників врожайності та високий попит на зерно на світовому ринку спричинило зростання цін на зернові та олійні культури на українському.

За таких умов багато українських учасників ринку зернових (як виробників, так і локальних трейдерів) вирішили скористатися ситуацією та хочуть відмовитися від виконання укладених раніше цього року форвардних контрактів на постачання продукції.

Ці контракти, як вже було зазначено, традиційно укладаються виробниками продукції та покупцями зерна заздалегідь, і фактично є джерелом фінансування посівної кампанії – закупівлі насіння, пального, засобів захисту рослин та мінеральних добрив, та виступають суттєвим інструментом, запобігаючи ризикам падіння цін на протязі декількох місяців.

І найбільше прикро те, що основний мотив тих, хто відмовляється від виконання укладених контрактів не менша врожайність та загалом врожай, а вища ціна на ринку сьогодні у порівнянні з ціною укладених контрактів.

Ба більше, абсолютна більшість з тих, хто намагається уникнути виконання форвардних контрактів, не є представниками постраждалих регіонів Півдня України.

Наслідки для дефолтерів та галузі

За оцінками УЗА, виробники зерна навесні уклали контракти на продаж не більше 30% свого потенційного врожаю по фіксованій ціні.

І сьогодні, навіть якщо вони не отримали прогнозованого обсягу врожаю, скажімо отримали на 20-30% менший, вони цілком здатні виконати підписані форвардні контракти та отримати додатковий дохід від продажу решти врожаю за поточними цінами на ринку.

Звісно, якщо фермер чи агрогосподарство на півдні втратило врожай майже повністю і не може виконати форвардний контракт, то в такому випадку, вони сідають за стіл переговорів і домовляються з покупцем, яким чином можна вирішити проблему в рамках контрактних зобов’язань.

Це ділові і партнерські відносини, які будуються на роки чи навіть десятиліття. В такому випадку і виробник, і покупець знаходять спільні точки дотику і продовжують співпрацю далі.

Зовсім інша ситуація, коли виробники зерна, побачивши значно вищі ціни сьогодні на ринку відмовляються постачати зерно за укладеними весною форвардними контрактами, щоб реалізувати вже законтрактоване зерно комусь іншому за вищими цінами та отримати надприбуток сьогодні.

В такому випадку покупці зерна за форвардними контрактами, які згодом повинні експортувати його, несуть прямі збитки.

Ці втрати дорівнюють різниці в ціні, по якій вони купляли зерно весною у виробників та поточній ціні на ринку.

Варто зазначити, що експортери відповідають за значно більші фізичні обсяги поставок і вони не можуть компенсувати свої збитки за рахунок реалізації незаконтрактованих обсягів зерна, як це можуть зробити виробники.

Окрім того, такий покупець не може відмовитися виконувати свій експортний контракт і йому доведеться купити необхідний обсяг зерна на ринку по значно вищій ціні.

За оцінками аналітиків УЗА, на ринку весною форвардами було законтрактовано близько 6 млн. т кукурудзи по ціні $150-160 за тонну.

При поточній ціні в $210, різниця складає $50 на тонні. Таким чином, якщо всі підуть за прикладом недобросовісних виробників зерна і відмовляться виконувати форвардні контракти по кукурудзі, то прямі збитки експортерів складуть понад $300 млн або більше 8,5 млрд. гривень за нинішнім курсом.

Ба більше, купуючи зерно взимку чи навесні, трейдери продають його в той же час, або використовують біржові інструменти як то ф’ючерсні контракти чи опціони.

Таким чином, маржа, яка складає 1-3 долара на тонні, зафіксована в той же період часу, коли купувалось зерно, а розмова про надприбутки експортерів не має під собою ніякого підґрунтя.

І от коли підходить судно в порт під завантаження, а зерно не поставлене, то трейдер викуповує його за актуальною ціною, та платить додатково ще за простої судна подекуди $15-20 тисяч на день, таким чином мова про прибутки не йде взагалі, збитки на кожній відправці сягають $500-600 тисяч додатково.

З іншого боку, виробники зерна, які виростили і отримали достатній врожай, щоб виконати свої зобов’язання за форвардним контрактом (в середньому це 30% від потенційного врожаю), мають можливість решту врожаю продати на ринку по вищій ціні.

Це можливо навіть, якщо господарство зазнало 20-30% втрат врожаю. Виконавши форвардний контракт, виробник забезпечує собі добру ділову репутацію та вигідні умови співпраці на майбутнє – йому радо запропонують фінансування майбутнього врожаю в наступні сезони.

Зовсім інша ситуація складеться для дефолтерів, які замість виконання контрактів бажають заробити надприбутки сьогодні.

Їх чекатимуть невтішні перспективи, як то кажуть: скупий – платить двічі. Зрозуміло, що покупці зерна, трейдери та експортери, для того, щоб компенсувати свої збитки звернуться до судів.

Хоча це не швидкий шлях, але в кінцевому підсумку вони отримають рішення судів на їх користь – про борги виробників перед ними.

Ці борги можуть бути продані й іншим експортерам, які в майбутньому будуть отримувати зерно від цього виробника.

Ці нові покупці зерна зможуть зменшити оплату вартості зерна виробнику на суму боргу за раніше невиконаним форвардним контрактом.

УЗА розглядає можливість запровадження такої світової практики в Україні. Також борг можуть викупити колектори, які будуть стягувати борг через майбутній врожай чи майно такого господарства.

Ще більші проблеми дефолтерів чекатимуть в перспективі. Окрім того, що з ними не захочуть працювати покупці та торгові компанії, відповідно надавати фінанси для операційної діяльності, їх чекатиме значно нижча ціна на їхню продукцію, аніж на світовому ринку.

Якщо торгові компанії – експортери, які профінансували господарства через укладання форвардних контрактів, постраждають цього року, то вже на наступні кілька сезонів – втрати будуть у господарств, які відмовилися від виконання зобов’язань.

Вони матимуть брак ліквідності, адже не отримають коштів на проведення посівних та збору врожаю.

Покупці зерна значно скоротять фінансування зернової галузі в Україні або просто перестануть фінансувати господарства коштами, засобами захисту, добривами та через форвардні контракти, також і банки втратять довіру та не будуть видавати кредити (або суттєво збільшать відсоткові ставки), а про таку зручну форму, якою є форвардний контракт і зовсім забудуть.

Міжнародні торгові компанії виділять менші ліміти коштів на український ринок. А при розмірах експорту у 55-60 мільйонів тон – це $11-12 мільярдів залучених коштів.

Ба більше, дефолтери отримають меншу ціну за їхню продукцію. І при цьому, постраждають не тільки вони, але й весь зерновий ринок через те, що Україну віднесуть до дисконтних країн (ненадійних постачальників), через що зерно буде коштувати на українському ринку значно дешевше, ніж в країнах конкурентах.

В довгостроковій перспективі це призведе до проблеми недофінансування вирощування зерна і, як результат, зменшення його виробництва в Україні.

Від цього постраждають абсолютно всі учасники ринку. А порахувати втрати аграрного сектору усієї держави дуже просто – 2-3 долари дисконту на тонні при експорті у 55-60 мільйонів тонн, Україна буде втрачати 110-180 мільйонів доларів щороку.

Стосовно різного роду чуток про змови між трейдерами, точно можу сказати що це неможливо!

Більшість трейдерів працюють багато десятиліть (а іноді і століть) у законодавчому полі більшості країн Світу, де різні кулуарні змови давно є протизаконними і тому ніхто навіть не буде намагатися починати розмови на цю тему.

Щоб якось боротися з проблемою недобросовісних учасників ринку зерна, УЗА працює над створенням публічного переліку компаній, які відмовляються виконувати підписані контракти на постачання зерна.

До такого переліку увійдуть компанії, що недобросовісно відмовляються виконувати раніше укладені контракти на постачання, безпідставно спекулюючи темою неврожаїв через посуху та намагаючись отримати одномоментний надприбуток від ситуації на ринку. Вони завдають непоправної шкоди всій зерновій галузі.

Ми переконані, що такий крок надасть зерновому ринку України довіри, прозорості, доброчесності та інвестиційної привабливості, а також оздоровить його від завідомо безвідповідальних учасників.

УЗА закликає учасників зернового ринку неухильно виконувати умови та зобов’язання за раніше укладеними контрактами на постачання продукції.

І лише у такому разі ми з вами будемо і надалі пишатися Україною як житницею, та надійним гравцем на міжнародному ринку, що принесе на наші родючі чорноземи стабільність та сталий подальший розвиток.

https://biz.censor.net