Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Експорт агропродукції у кризу: на які зміни очікувати?

Назад до думок експертів

Китай і Єгипет залишаються основними споживачами українського зерна. Європейський ринок досі вважається перспективним, однак спершу на заході мають оговтатись від наслідків карантину.


Анастасія Карпенко журналіст Agravery.com


 

За результатами дослідження Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки, через коронакризу серед ТОП-12 напрямків українського експорту найменше знизяться поставки до Китаю та Білорусі. Адже в цих країнах вже зняли або взагалі не вводили (як у випадку з Білоруссю) жорстких карантинних обмежень. Дослідники також прогнозують помірне зниження поставок з України до Туреччини, Німеччини, Єгипту, Індії, Нідерландів та Іспанії. Очікується, що в умовах кризи обсяги саме аграрного експорту скоротяться менше, ніж загальний експорт з України до інших держав. 

У 2019 році серед ТОП-10 товарів вітчизняного експорту першу трійку посіли кукурудза, соняшникова олія та пшениця. Основні напрямки – Китай, Індія, Єгипет, Іспанія. За даними митниці, географія експорту за чотири місяці 2020 року не сильно відрізняється від показників минулого року.  

Піднебесна – перспективний ринок збуту зерна та олії

Опитані Agravery.com експерти одностайні в тому, що Китай і надалі залишатиметься одним із найперспективніших імпортерів української сировини. Країна практично не зупиняла купівлю української кукурудзи або продуктів переробки олійних, за винятком лютого (пік епідемії коронавірусу в Китаї), зауважив аналітик компанії Agritel Олексій Єрьомін.

Наразі серед зернових культур Україна експортує до Піднебесної кукурудзу і ячмінь. Поставки пшениці поки що заблоковані через те, що досі не підписано Протокол фітосанітарних вимог щодо експорту цієї культури в Китай. Про це розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов. На його думку, Україна й надалі нарощуватиме поставки зерна до Китаю. 

Додаткові можливості може відкрити торгова війна із США (яка сприяла нарощуванню експорту ячменю та кукурудзи з України в Китай), зростання населення та пожвавлення економіки в Китаї. За словами Олексія Єрьоміна, очікується, що країна у 2 та 3 кварталі 2020 року нарощуватиме закупки для створення запасів, побоюючись ймовірної другої хвилі епідемії. Але, оскільки всі будуть намагатися наростити поставки у Піднебесну, українським експортерам потрібно працювати оперативно, попередила заступниця директора компанії «ПроАгроГруп» Марія Колесник. 

В агрохолдингу HarvEast також очікують на високий попит на кукурудзу цьогоріч: «Проходимо необхідні фітосанітарні процедури, щоб бути у списку акцептованих експортерів цієї культури в Китай. Також ми дуже чекаємо підписання угоди між Україною і Китаєм про експорт гороху», – зазначила для Agravery.com директорка з продажів HarvEast Тетяна Алавердова.

Марія Колесник зауважила, що, ймовірно, ринок кукурудзи в Китаї буде, але гарної ціни на цю культуру – ні. «USDA прогнозує у новому сезоні виробництво кукурудзи в Україні на рівні 39 млн т. В США також очікується її рекордне виробництво, яке накладається на скорочення внутрішнього споживання. В них значна частка кукурудзи йшла на етанол, але через карантин люди перестали споживати бензин, і етанольні підприємства зупинилися. Це відобразилось на обсягах закупівлі кукурудзи», зазначила експертка. 

Окрім зерна, Китай може бути перспективним ринком збуту м’яса птиці, але на сьогодні в українських виробників курятини відсутня можливість для прямих поставок їх продукції в КНР, процес отримання акредитації для поставок Україною м’яса птиці до Китаю продовжується. Про це повідомили в агрохолдингу «МХП».

Туреччина збільшила імпорт української олії на тлі обмежень експорту з РФ

Іншим перспективним ринком для українських експортерів є Єгипет. В УЗА повідомляють, що у поточному маркетинговому сезоні (з 1 липня 2019 року) найбільше зерна – майже 7 млн т – було відправлено саме до Єгипту. За словами Миколи Горбачьова, переваги єгипетського ринку в тому, що він є зрозумілим для експортерів, розташований у Середземному морі, а це коротке плече доставки, туди можна запросто поїхати і домовитися про співпрацю. За поставки до Єгипту українці конкурують із росіянами, французами і румунами, озимі посіви останніх постраждали від посухи. Читайте докладніше про те, які країни «робитимуть погоду» на ринку зерна у новому сезоні.

З Туреччиною торгівля навряд чи скоротиться, зауважила заступниця директора компанії «ПроАгроГруп». Разом з тим, на попит з боку Туреччини певною мірою впливатимуть масштаби туристичного сезону в країні. Міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Ерсой прогнозує відкриття тільки 60% місцевих готелів. Однак не тільки ситуація в країнах-імпортерах впливає на торгівлю під час коронакризи. Так, завдяки обмеженням на експорт соняшника з Росії, Туреччина у квітні купила рекордні обсяги української соняшникової олії – понад 40 тис. т, тоді як зазвичай бере на рівні 50-100(!) т, зазначив аналітик компанії Agritel. Для агрохолдингу HarvEast Туреччина є одним з основних покупців бобових. «Туреччина займається переробкою бобових і подальшим реекспортом продуктів харчування, споживачі яких демонструють зниження попиту. Схожа ситуація склалася і в Індії, і в Пакистані», – сказала Тетяна Алавердова.

За словами Олексія Єрьоміна, жорсткий карантин в Індії посприяв деякому падінню експорту соняшникової олії в цю країну в березні та квітні. Експерт додав, що наразі під питанням обсяги експорту до країн Африки, які можуть понести серйозні втрати врожаю і потребуватимуть великих обсягів імпортного продовольства. Але наслідки пандемії можуть вдарити по їх купівельній спроможності. «З іншого боку, ООН організовує закупівлю продуктів харчування для допомоги деяким країнам, так з останніх повідомлень відомо про закупівлю 80 тис. т пшениці в Україні для поставок в Судан», – розповів Олексій Єрьомін. У нього викликає занепокоєння також спроможність і бажання Саудівської Аравії підтримувати високі обсяги закупівлі ячменю. «З одного боку, країна фінансово постраждала від падіння цін на нафту, а з іншого вона змінює систему субсидій для місцевого сільського господарства. В цілому очікується просідання імпорту ячменю цією країною, але чи можна його повністю пов’язати з Covid-19 – це дискусійне питання», – сказав аналітик.

Експорт равликів до ЄС може постраждати

Ще один важливий майданчик для збуту української агропродукції – це ринок Європейського союзу. За словами президента Української зернової асоціації, майже третина від усього експорту зерна спрямована до країн ЄС. На його думку, в цілому це платоспроможний ринок, збільшити позиції на якому – це пріоритет №1 для вітчизняних зерновиків. Але наскільки це можна зробити у кризовий час – відкрите питання, на заваді можуть стати логістичні проблеми, пов’язані з карантинними обмеженнями. Також складно передбачити поведінку окремих держав. За даними Олексія Єрьоміна, Італія та Іспанія в березні-квітні збільшили обсяги імпорту української соняшникової олії, але демонстрували змішану динаміку імпорту кукурудзи. Так, Італія активно купувала її в березні і мляво в квітні, а Іспанія, навпаки, після просідання імпорту в березні наростила його в квітні.  Загалом у розвинених європейських країнах скорочення доходів населення не повинно сильно вплинути на попит на продовольство, оскільки частка доходів, яку європейці витрачають на їжу, відносно невелика (британці 10%, нідерландці 10,6%, поляки 17%, литовці 27% – джерело). Хоча можливе зниження попиту з боку ресторанного бізнесу. З цього випливає, що експорт специфічної агропродукції, наприклад, равликів справді може постраждати. В агрохолдингу МХП зазначили, що, залежно від країни, поставки у канали HoReCa/Foodservice скоротились до 60-80% «докризового» рівня (в окремих країнах до 20%).

Нагадаємо, за результатами дослідження Trade+, в умовах коронанкризи на рівні з Китаєм найменше має знизитись також експорт з України до Білорусі. Що стосується аграрних товарів, то передусім ця країна імпортує українську сою та соєвий шрот, зауважив Олексій Єрьомін. Але аналітик не бачить можливостей для збільшення експорту цієї продукції у календарному 2020 році. За його словами, дефіцит сої в Україні утворився ще наприкінці 2019 року, а новий врожай, як очікується, буде меншим за попередній. В агрохолдингу HarvEast зазначили, що експортувати пшеницю з київського  підприємства «Агро-Холдинг МС» логістично зручніше саме до Білорусі, ніж до Одеси. Однак обсяги і закупівельні ціни на продукцію наразі не є привабливими для компанії. Серед інших можливих позицій експорту до Білорусі є ранні овочі, фрукти і ягоди, зазначила Марія Колесник.

Підсумовуючи, можна сказати, що пандемія коронавірусу та економічна криза суттєво не вплинули на попит на українське зерно з боку його основних імпортерів — Китаю та Єгипту. Ці країни і надалі залишатимуться важливими ринками збуту. Країни Африки через посуху потребуватимуть імпортованого зерна, однак поки невідомо, наскільки платоспроможним буде цей ринок в умовах кризи. Попит з боку Євросоюзу і Туреччини на аграрну продукцію також певною мірою залежатиме від того, наскільки після карантину там відновиться сегмент HoReCa.

Джерело: Agravery.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту