Україна: метеорологічні умови першої декади травня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Увага! Згідно з рекомендацією Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), починаючи із 1 травня 2021 року, у використання введено новий стандарт клімату (нові показники норми опадів та температури повітря), який охоплює період 1991-2020 рр.

У даному бюлетені аналіз показників декадних температури та опадів проведено із використанням нових норм.

Упродовж декади в Україні спостерігалися значні коливання середніх добових температур від типових для початку травня значень до показників значно нижчих від них. В цілому середня декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася нижчої від норми на 1-3°С. Схожий прохолодний початок травня спостерігався у 2007, 2008 та 2011 роках.

Майже на всій території відмічалися заморозки на поверхні ґрунту, місцями й у повітрі та у багатьох областях сильний поривчастий вітер.

Опади, які випадали із переміщенням атмосферних фронтів, були нерівномірними, найменша їх кількість відмічалася у крайніх південних районах, найбільша – у центральних та північно-східних областях. В окремих районах сходу та півдня країни було майже сухо.

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 76 до 101 годин, що на крайньому півдні країни, місцями у центральних та західних областях – на 10-27 годин більше норми, на решті території країни – близько до норми.

Температура. Середня декадна обласна температура повітря виявилася на 1,0-2,6°С нижчою від норми, у Донецькій та Луганській області – у межах норми і становила плюс 10,5-12,6°С, у південних, східних та Дніпропетровській областях – плюс 13,3-14,0°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 22-26°С, в Одеській, Херсонській, Харківській та Луганській областях – до плюс 27-28°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалая до 0 – плюс 2°С, у західних, крім Чернівецької, Чернігівській, Сумській, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях – до мінус 1-2°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до мінус 1-4°С, у південних, крім Запорізької, та Чернівецькій областях – до 0 – плюс 1°С, у найтепліші дні ґрунт нагрівався до плюс 40-55°С.

По всій території країни впродовж 1-6 днів відзначалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см інтенсивністю 1-4°С.

Опади різної інтенсивності, подекуди із шквалами та грозами, у Карпатах із мокрим снігом, спостерігалися упродовж 2-6 днів.

У Луганській, Харківській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській та Закарпатській областях їх кількість за декаду становила 136-173% норми (19-27 мм). Близькою до норми (85-113%) була кількість опадів у Миколаївській, Вінницькій, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській та Волинській областях. У Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Херсонській, Запорізькій та Одеській областях декадна кількість опадів склала 42-75% норми (9-11 мм) (рис. 2).

Найбільший добовий максимум опадів – 20-26 мм (2-2,5 декадні норми) було відзначено у Черкаській (м. Жашків), Сумській (м. Дружба), Полтавській (м. Гадяч та Лубни) областях.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 11-17°С. У Харківській, Вінницькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж 1-4 днів в один із строків спостережень вона підвищувалася до плюс 25°С івище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55 до 74%. Упродовж 1-5, на Харківщині – 6 днів, відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Майже на всій території країни упродовж 1-4 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-21 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Перехід середньодобової температури повітря через плюс 10°С у бік підвищення відбувся в останні дні квітня, в окремих районах Волинської області – на початку травня, у крайніх південних, східних та південно-східних районах країни – у другій декаді квітня, що у західних областях та більшості районів північних областей близько норми, на решті території – на 6-14 днів пізніше середніх багаторічних строків.

Упродовж декади спостерігалися малосприятливі та небезпечні явища для сільськогосподарських культур – заморозки на поверхні ґрунту та висоті травостою, місцями у повітрі, зниження відносної вологості до надзвичайно низьких для травня показників (18-30%), особливо нехарактерних для західних областей, сильні вітри, які швидко висушували верхні шари ґрунту.

Проте комплекс погодних умов, що склалися упродовж першої декади травня, в цілому по території України для озимих та ранніх ярих культур оцінювався як сприятливий внаслідок достатнього вологозабезпечення та близького до оптимального (або дещо нижчого) рівня температури повітря та ґрунту для цього виду культур. Вегетація озимих та ранніх ярих культур відбувалася досить активно, значного відставання від середніх багаторічних показників не спостерігалося.

Вологозабезпечення посівів на більшості площ було достатнім та оптимальним, проте у південних та південно-східних областях відбулося збільшення площ із слабким зволоженням верхніх (0-10 та 0-20 см) шарів ґрунту під озимими та ранніми ярими культурами. У західних районах Запорізької та східних районах Херсонської областей значно погіршилося і зволоження метрового шару ґрунту. Це відбулося внаслідок невеликої кількості опадів з кінця квітня та упродовж першої декади травня (4-20% норми) та вітряній погоді.

За прогнозом , орієнтовно до 23 травня в Україні переважатиме нестійка погода із невеликими опадами та поступовим підвищенням температури повітря. Заморозків не очікується.

Теплозабезпечення

Станом на 10 травня суми ефективних температур повітря були меншими від середніх багаторічних показників: вище +5 С – на 40-50°С, вище +10 С – на 15-20°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили:

Таблиця 1

Зволоження ґрунту

Станом на 10 травня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту у західних, північних, центральних та на більшості площ східних областей були оптимальними (21-40 мм і більше), місцями у західних, північних та Вінницькій областях відмічалося перезволоження орного шару ґрунту (41-45 мм). На більшості площ південних, окремих площах східних, Дніпропетровської, Черкаської, Вінницької та Чернігівської областей вологозапаси понизилися до недостатніх для початку травня (11-20 мм), в окремих районах Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Харківської областей – до незадовільних (менше 10 мм продуктивної вологи) показників.

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на більшій частині площ залишалося оптимальним (121-160 мм і більше). На багатьох площах південних, окремих площах східних, Дніпропетровської, Чернігівської та Вінницької областей вологозабезпечення було задовільним – 81-118 мм, у багатьох районах Запорізької, в окремих районах Херсонської та Харківської областей вміст вологи не перевищував 67- 78 мм, місцями – 37-50 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Вологозабезпечення орного та метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ були оптимальними і становили 25-53 мм та 132-192 мм відповідно. Задовільне зволоження відмічалося у Херсонській області – 14-20 мм та 115-118 мм продуктивної вологи відповідно.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно достатнє та оптимальне (21-40 мм і більше продуктивної вологи). На окремих площах Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей зволоження 0-20 см шару ґрунту було задовільним – 12-19 мм, місцями у Запорізькій та Херсонській – незадовільним (6-9 мм продуктивної вологи) (рис. 4).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було оптимальним (121-160 мм і більше). На більшості площ Запорізької, окремих площах Херсонської, Миколаївської та Одеської областей вологозапаси становили 81-120 мм, у багатьох районах Херсонської, місцями у Запорізькій областях вони не перевищували 55-80 мм продуктивної вологи.

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи 0-20 см та 0-100 см шарів ґрунту відповідали достатньому та оптимальному рівню і становили 24-43 мм та 121-210 мм відповідно.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком , як в орному, так і метровому шарах ґрунту були оптимальними (33-41 мм та 152-165 мм відповідно).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ сформувалися у достатніх та оптимальних межах і становили 21-40 мм і більше, місцями у Донецькій та Одеській областях вологозабезпечення орного шару ґрунту було задовільним – 11-15 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (86-119 мм) показникам.

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ тривав ріст стебла. На окремих площах Херсонської області у кінці декади розпочалося колосіння озимої пшениці, що раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин на фазу «НВС» становила 15-40 см. Густота посівів становила 590-1100, на кращих посівах – до 1500 рослин на 1 м2.

Стан посівів в основному добрий та задовільний.

Місцями у Херсонській області відзначено пожовтіння листя нижнього ярусу озимого ячменю від нестачі вологи у ґрунті, у Запорізькій області – розповсюдженню на посівах шкідників та хвороб.

В озимого ріпаку тривало утворення суцвіть та цвітіння, на посівах південних областей розпочалося утворення перших стручків. Висота рослин на фазу «поява суцвіть» становила 30-65 см. Стан ріпаку переважно добрий.

Ранні ярові зернові культури . Упродовж декади, в залежності від строків сівби, у ярового ячменю відмічалися утворення сходів, 3-го листка, вузлових коренів та кущіння, в окремих районах південних та Луганської областей – утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин була строкатою – від 10 до 30 см.

У вівса та пшениці відзначалося проростання зерна, сходи, листоутворення та утворення вузлових коренів.

Стан посівів переважно добрий.

Кукурудза в залежності від строків сівби знаходилася у фазах проростання зерна та утворення сходів.

Розпочалася сівба гречки.

Зернобобові культури. У гороху на більшості площ тривало листоутворення, у південних областях на ранніх посівах відмічалася поява суцвіть. Стан посівів добрий та задовільний, місцями-відмінний.

Тривала сівба сої, на ранніх посівах утворилися сходи.

На окремих площах південних областей було відмічено пошкодження посівів гороху шкідниками с.-г. культур.

У цукрових буряків тривала сівба.

Соняшник. Упродовж декади тривала сівба, проростало зерно та утворювалися сходи, у кінці декади на рано засіяних площах південних областей було відзначено утворення другої пари справжніх листків. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий та відмінний.

Багаторічні трави . У конюшини та люцерни тривав ріст стебла. Стан рослин переважно добрий.

https://www.apk-inform.com