10 першочергових кроків Уряду для підтримки зернової галузі

Микола Горбачьов – Президент Української зернової асоціації 

Як бізнесу встояти та не зазнати значних збитків в час карантину та значних обмежень, а також розвивати бізнес в умовах обмежених фінансових ресурсів та успішно провести посівну кампанію.

Часто конкретні тактичні кроки мають більшу користь для галузі чим широкомасштабні стратегічні.

Українська зернова асоціація звернулася до уряду та парламенту з пропозиціями, що допоможуть бізнесу встояти та не зазнати значних збитків в час карантину та значних обмежень, а також дозволять розвивати бізнес в умовах обмежених фінансових ресурсів та успішно провести посівну кампанію.

УЗА пропонує полегшити, в першу чергу, фіскальний та податковий тягар для бізнесу. Окрім того, зерновики наголошують на важливості збереження роботи пунктів пропуску через кордон аби не допустити зупинку експорту.

УЗА пропонує поставити весь бізнес в рівні умови і на час карантину надати звільнення від санкцій компаніям, чия діяльність передбачає реєстрацію накладних з податку на додану вартість та акцизних накладних.

Ці компанії дотримуються заходів карантину, як і всі інші, що створює складнощі для них у зв’язку з обмеженим доступом до програми “M.E.Doc” таінших онлайн сервісів та вчасної підготовки звітності.

УЗА пропонує також перенести граничні строки подачі податкової звітності на 15 календарних днів після завершення дії карантину (щодо звітності, терміни подачі якої припадають на термін діїкарантину) та сплати податків на 25 календарних днів після завершення дії карантину.

Також УЗА запропонувала не накладати штрафні санкції на компанії-платники акцизного податку та розпорядників акцизного складу, які повинні до 1 квітня 2020 року встановити витратоміри-лічильники та/або рівнеміри-лічильники на резервуари для зберігання пального.

Компанії-члени УЗА з розумінням віднеслись до ідеї встановлення такого обладнання, проте з огляду на запроваджені урядом обмежувальні заходи для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), компанії не встигнуть здійснити заплановані роботи до 1 квітня 2020 року.

Натомість УЗА пропонує перенести кінцеву дату для встановлення витратомірів/рівнемірів лічильників на резервуари на 30 календарних днів після закінчення дії карантину.

УЗА також вважає, що імплементація Директиви 2003/96/ЄС в частині закріплення компенсації аграріям вартості акцизного збору на пальне, що використовується сільгосптехнікою, та для судноплавних компаній на пальне для перевезень на внутрішніх водних шляхах (крім випадків використання суден для особистих цілей) значно покращить умови ведення бізнесу в цих сферах.

Впровадження компенсації на вартість акцизу на пальне для сільгосптехніки дозволить аграріям інвестувати ці кошти в придбання та модернізацію сільгосптехніки, потужностей з виробництва, вкладати кошти в новітні технології та загалом підвищувати ефективність та якість власної роботи.

З початком посівної кампанії, такий крок значно покращить фінансовий стан підприємств, які відчувають падіння кон’юнктури на світовому ринку та обмеження фінансових ресурсів.

Щодо компенсації українським судноплавним компаніям акцизного бору на пальне, яке використовується для вантажних перевезень на внутрішніх водних шляхах, то це сприятиме відновленню конкурентоспроможності судноплавства України. Справа в тому, що сьогодні судна під іноземними прапорами (у 2019 році ними здійснено 380 рейсів Дніпром) мають конкурентну перевагу передбаченою Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур, яка дозволяє не оподатковувати судові припаси (Розділ VI Додаток “J”), зокрема акцизом та ПДВ на паливо.

На нашу думку, відновлення українського судноплавства значно покращить екологію та зменшить негативний вплив автомобільного транспорту на дорожню інфраструктуру України.

Адже кожна річкова баржа замінює до 250 вантажних автомобілів. Окрім того, в час карантинних заходів екіпаж судна під Державним прапором України може взагалі не контактувати із населенням на суші при здійсненні каботажних плавань, що суттєво зменшить міграцію вірусів регіонами України.

Рівні економічні умови дозволять конкурувати суднам під Державним Прапором України та іноземним прапором, що загалом здешевить перевезення внутрішніми водними шляхами, збільшить обсяги перевезень та збільшить інвестиції в річкову інфраструктуру.

Аграрії фактично живуть у двох паралельних світах – календарної річної фінансової звітності та безпосередньої роботи за маркетинговим роком.

УЗА вважає за необхідне дозволити аграріям законодавчо оприлюднювати замість річної фінансової звітності (з висновком аудитора) звітність за маркетинговий рік (1 липня відповідного року – 30 червня наступного календарного року) не пізніше 1 грудня, що настає за відповідним звітним періодом.

Річ у тім, що річна фінансова звітність відповідно до чинного законодавства не враховує специфіку підприємств аграрного сектору економіки, для яких звітним періодом, в якому здійснюється господарська діяльність та підсумовуються її результати, є маркетинговий період (рік).

Використання календарного року є неприйнятним у зв’язку з великими залишками продукції на складах.

УЗА виклала першочергові кроки у відповідному листі до Уряду та Парламенту, де зокрема запропонувала включити їх до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, в частині антикризових заходів, а також розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону України щодо внесення змін до Податкового кодексу України, а саме

1.Перенести граничні строки подачі податкової звітності на 15 календарних днів після завершення дії карантину (щодо звітності, терміни подачі якої припадають на термін дії карантину).

2.Перенести граничні строки сплати податків на 25 календарних днів після завершення дії карантину (щодо податків, терміни сплати яких припадають на термін дії карантину).

3.Звільнити платників ПДВ/акцизного податку від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових/акцизних накладних на період проведення карантину.

4.Поширити дію мораторію на проведення перевірок під час карантину на перевірки задекларованих до бюджетного відшкодування сум ПДВ.

5.Закріпити в законодавстві, що витрати платників ПДВ за період карантину є такими, що пов’язані з господарською діяльністю, в тому числі у випадку простою в діяльності платника.

6.Відтермінувати запуск системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового для платників акцизного податку на 30 календарних днів після завершення дії карантину.

7.Подовжити терміни розгляду адміністративних оскаржень рішень податкових органів на період після закінчення карантину.

8.Не застосовувати штрафні санкції за порушення правил обліку, виробництва та обігу спирту етилового, у разі його використання як дезинфікуючого засобу, протягом дії карантину.

9.Імплементувати Директиву ЄС 2003/96 в частині компенсації судновласникам та аграріям вартості акцизного збору на пальне, що використовується для внутрішніх (каботажних) водних перевезень та сільгосптехніки відповідно.

10.Дозволити підприємствам замість річної фінансової звітності (разом з аудиторським висновком) оприлюднювати фінансову звітність за маркетинговий період (рік), що складає 12 послідовних календарних місяців, разом з аудиторським висновком не пізніше ніж до 1 грудня календарного року, що настає за таким звітним періодом.

https://biz.censor.net.ua