Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

БАЛАНСИ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ РЕСУРСІВ СТАНОМ НА 01.04.2019

Назад до всіх балансів

Економічний дискусійний клуб оприлюднює уточнені баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.04.2019.

М’ясо

У І кварталі 2019 року спостерігалося помітне збільшення загальних обсягів виробництва м’яса всіма категоріями вітчизняних господарств, які за вказаний період реалізували 598 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі, що на 4,8% більше ніж торік. Збільшення обсягів обумовлене зростанням виробництва яловичини (на 9,6%) та м’яса птиці (на 10,8%). Водночас галузь свинарства  зменшила приріст виробництва на 4,9%.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–березні ц.р. склав 118 тис. тонн («плюс» 33% до аналогічного періоду 2018 року), імпорт – 66 тис. тонн («плюс» 5%).

Український м’ясний експорт, в основному, представлений м’ясом птиці, частка якого у структурі майже 90%, що за 3 місяці ц. р. в натуральному виразі склало 104 тис. тонн, або на 39% вище минулорічного показника. Близько 50% експорту м’яса птиці у І кварталі ц. р. надійшло на ринки Саудівської Аравії, Нідерландів, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (47% від загального обсягу) та свинина (44%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, переважно, із країн ЄС (Польщі, Німеччини, Нідерландів, Угорщини, Данії). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса становить біля 12%.

За балансовими розрахунками, у січні–березні поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася поряд з минулорічним рівнем.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за 3 місяці цього року склало 12,9 кілограмів на особу.

Молоко

У І кварталі ц. р. зберігалася негативна тенденція попереднього року до скорочення вітчизняного виробництва молока. За попередніми даними, за 3 місяці всіма категоріями господарств вироблено 1 920 тис. тонн молока, що на 1,5% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому, темпи виробництва молока сільгосппідприємствами зросли, на фоні їх зменшення у господарствах населення, які на сьогодні забезпечують понад 60% надоїв.

На тлі перманентного падіння виробництва молокосировини відбувається скорочення обсягів експорту молочних продуктів. У січні−березні ц. р. порівняно з І кварталом минулого року експорт молокопродуктів зменшився на 29% склав 159 тис. тонн.

Скорочення обсягів експорту, передусім, відбулося в результаті зменшення поставок масла вершкового, яке залишається провідною позицією українського молочного експорту (74% від загального обсягу). Активними покупцями масла з початку поточного року були Нідерланди, Грузія, Молдова.

Водночас зростає імпорт молокопродуктів, загальний обсяг якого у І кварталі ц. р. склав 50 тис. тонн, або зріс проти відповідного періоду минулого року на 29%. У обсягах імпорту молочних товарів найбільша частка належить сирам (понад 80%), які надходять на вітчизняний ринок переважно із країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини, Франції).

За балансовими розрахунками, у січні−березні цього року порівняно з аналогічним періодом 2018 року наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною зросла на 3%, а розрахункове середньодушове споживання населенням молочної продукції зросло на 1,3 кг, і в середньому, склало 37,0 35,7 кг у розрахунку на особу.

Олії рослинні

За експертними оцінками, за 7 місяців 2018/2019 маркетингового року вітчизняними підприємствами вироблено 4,1 млн. тонн олій рослинних, у тому числі соняшникової олії – 3,9 млн. тонн, що майже на 15% більше, ніж у відповідному періоді минулого сезону. 

Із загального обсягу виробництва на внутрішнє продовольче споживання спрямовано 321 тис. тонн, або 7,6 кг в розрахунку на одну особу.

Понад 95% виробленої в Україні олії експортується. У вересні−березні поточного маркетингового сезону вивезено 3,9 млн. тонн олій, що на 18% вище порівняно з показником відповідного періоду минулого сезону. Більше половини експорту, у вартісному вимірі, припадає на Індію, Китай, Нідерланди.

Імпорт олій склав 161 тис. тонн, що відповідає показнику вересні-березня 2017/2018. Із загального обсягу імпорту 87% (140 тис. тонн) – це пальмова олія, основним імпортером якої, традиційно, є Індонезія. 

Цукор

У вересні−березні поточного маркетингового періоду спостерігається сповільнення темпів експорту українського бурякового цукру. За даними митної статистики, за 7 місяців поточного сезону експортовано 304 тис. тонн цукру, що на 10% менше порівняно із вереснем–березнем 2017/2018 років. Основними ринками збуту для українського цукру у поточному сезоні є країни СНД (зокрема, Узбекистан, Азербайджан, Киргизстан) та Євросоюзу (зокрема, Румунія, Італія). Імпорт цукру до України у цей період був практично відсутнім.

Внутрішнє споживання цукру у вересні−березні 2018/2019 МР оцінено у 0,7 млн. тонн. Ураховуючи запаси цукру на початок маркетингового року, фактичне внутрішнє споживання та експорт, його залишки на 01.04.2019 розрахунково становлять 1,16 млн. тонн, що практично відповідає їх обсягу на аналогічну дату минулого року.

Зерно

Темпи експорту українського зерна у поточному маркетинговому періоді значно перевищують показники попереднього сезону. Згідно з оперативними даними митної статистики, у липні−березні 2018/2019 МР загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки (у зерновому еквіваленті) склав 37,6 млн. тонн, що майже на 20% більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. При цьому, зростання обсягів експорту відбувається, передусім, за рахунок кукурудзи, якої вже вивезено кукурудзи 20,1 млн. тонн, що у 1,6 рази вище, ніж у 2017/2018 МР. Натомість обсяги вивезення інших провідних культур нашого зернового експорту скоротилися: пшениці вивезено 13,8 млн. тонн (на 7% менше), ячменю – 3,4 млн. тонн (на 19% менше).

Основними споживачами українського зерна залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Єгипет, Індонезія, Марокко; ячменю – Саудівська Аравія, Китай; кукурудзи – Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай.

У березні ц. р. оцінки основних показників річного балансу залишилися на рівні попереднього місяця, зокрема:

  • попит внутрішнього ринку – 22,5 млн. тонн, у тому числі: на продовольчі потреби передбачено 5,6 млн. тонн, фуражні цілі – майже 11,7 млн. тонн;

  • раціональний[1] експорт – 50,0 млн. тонн, зокрема пшениці – 16,7 млн. тонн, ячменю – 5,6 млн. тонн, кукурудзи – 26,8 млн. тонн;

перехідні залишки на кінець маркетингового року − 5,3 млн. тонн, або 24% від середньорічного внутрішнього споживання, що достатньо для гарантування продовольчої безпеки.

__________________________

[1] під раціональним експортом тут слід розуміти обсяги зернових ресурсів, які можуть бути експортовані протягом маркетингового року, без загрози продовольчій безпеці країни

http://edclub.com.ua

Ще баланси

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2018.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту